Медитація виявилася такою ж ефективною у зниженні тривожності, як і ліки

Рандомізоване клінічне дослідження, опубліковане в JAMA Psychiatry, показало, що восьмитижнева програма усвідомленості (Mindfulness-Based Stress Reduction, MBSR) не поступається за ефективністю поширеному антидепресанту есциталопраму у пацієнтів з тривожними розладами. У випробуванні взяли участь дорослі з генералізованим тривожним розладом, соціальною фобією, панічним розладом або агорафобією; обидві групи продемонстрували подібне зниження симптомів тривоги за валідованими шкалами. Автори підкреслили також кращу переносимість MBSR: у «медитативній» групі фіксували менше побічних явищ, ніж у групі фармакотерапії.

Фахівці наголошують, що результати відкривають можливість ширшого впровадження доказових немедикаментозних підходів — зокрема для людей, які не можуть або не хочуть приймати ліки. ВООЗ у своїх актуальних матеріалах також радить практикувати техніки релаксації та усвідомленої медитації як частину комплексного підходу до контролю тривоги, поряд із режимом сну, фізичною активністю та обмеженням алкоголю.

Водночас експерти застерігають: усвідомленість — не «чарівна пігулка». Систематичні огляди свідчать про загалом позитивний вплив медитативних програм на тривогу й стрес, але їхня ефективність може варіювати залежно від формату, інтенсивності та індивідуальних особливостей пацієнтів. Тому оптимальним є індивідуалізований підбір лікування: медитація може доповнювати або, за рекомендацією лікаря, частково замінювати фармакотерапію.